Виставка творів скульпторів-викладачів кафедри скульптури ЛНАМ «Свобода та різноманіття»

15 вересня о 16:00 год. відбудеться відкриття виставки творів скульпторів-викладачів кафедри скульптури ЛНАМ «Свобода та різноманіття» в корпусі старих майстерень Академії на Снопківській 47.

Універсалії Свободи та Різноманіття визначаються як критерії діяльності, як морально-етичні принципи, ціннісні орієнтири та мета.

Свобода як природній та омріяний стан людини, плюралізм думок, творчих висловлювань і відсутність дискримінації.

Скульптура у різних категоріях, формах, призначеннях та покликаннях на відміну від багатьох інших видів мистецтва може виконувати дуже різні функції: рефлексивно-філософську, комеморативну, суспільно-об'єднуючу, провокативну, декоративну, просторово-організуючу у контексті архітектури чи ландшафту, бути полем творчо-суб'єктивного висловлення митця та ін.

Метою виставки є продемонструвати об'єктивну фіксацію різноманітних напрямів творчості викладачів-практиків різних поколінь кафедри скульптури ЛНАМ.

Тут представлено твори реалізовані за період незалежності України у широкому діапазоні виражальних засобів, стилів та напрямів, від реалістичної скульптури до абстрактної пластики та інсталяції, які демонструють поліваріантність творчих підходів митців.

В наш час суспільство прагне відкритості, різноманіття, толерантності й поваги до індивідуальності. Епоха тоталітарного диктату у культурі пішла в минуле і на перший план виходить творча індивідуальність митця, його об'єктивний та суб'єктивний аналіз світу.

Львівська школа скульптури, як і кожна мистецька школа, уособлюється тими творчими персоналіями, які діють у визначений час. Кожна нова епоха приносить нові виклики для їх переосмислення та втілення у скульптурі, відтак важливим є збереження позачасових гуманістичних цінностей, які можуть апелювати до духовних вимірів людини.

У 20-х роках XXI ст., перебуваючи на вершині фрактального поділу світових мистецьких напрямів, паралельного співіснування найбільшої їх кількості за всю історію, начасним є питання відносності нового і старого, того, що містить новаторство та актуальність, питання унікальності, оригінальності й вторинності. А також актуальність "для кого", "для якого глядача"? Поява та використання штучного інтелекту у творенні з одного боку розширює можливості та проблематику скульптури, часто розмиває чіткість мистецьких визначень та цілей, а з іншого - утверджує усвідомлення того, що саме людська чуттєва ручна праця не лише зростатиме у цінності, а й стане тим унікальним мистецьким втіленням, за допомогою якого люди будуть транслювати ідеї та чуття.

Кафедра скульптури є відкритою для кожного, хто є, був чи може стати її частиною.

Кожен митець є окремою ідентичністю, який реалізує своє право на самовираження.

Сила - у свободі, різноманітті та єдності.

Василь Одрехівський

УЧАСНИКИ ВИСТАВКИ:
Ярослав Скакун, Володимир Одрехівський, Іван Микитюк, Василь Гурмак, Василь Гоголь, Олександр Ярема, Олександр Гончарук, Василь Одрехівський, Ярослав Костко, Павло Бондар, Тарас Данилюк, Тарас Мороз, Тарас Родич, Роман Мисько.

Запрошуємо!

——————————————————————————————————————————————————————
Історично опанування основами мистецтва скульптури мало місце не лише на скульптурних відділах у стінах Львівської ХП ХПШ. Вишкіл скульптури розпочався в деревообробних школах Галичини як у декоративних так і в образотворчих проявах. Творчий шлях багатьох галицьких скульпторів розпочинався у мережі таких шкіл, як, наприклад, І. Севери, що закінчив різьбярську школу м. Яворова, а далі вчився у Львівській ХПШ, Петербурзькій і Римській академіях мистецтв. Тут слід згадати і відомих скульпторів початку XX ст. М. Черешньовського, А. Коверка, Н. Кисілевського, що закінчили Коломийську школу різьби, а далі продовжували навчання за кордоном. Мистецькі якості скульптурних студій найяскравіше проявлялися в Львівській ХПШ на відділі скульптури. Учнівські роботи цього відділу тонко реагували на нові стилістичні віяння у мистецтві. Зокрема, у принципах стилю Ар Деко вони знаходили альтернативу до радикальних кубізму чи дадаїзму. Скульптори — професори Львівської Х стали виразниками кращих тенденцій в пластиці Львова початку XX ст. Повнокровним втіленням пластичної монументальності в епоху модерну можна вважати скульптурне оформлення вхідного порталу та сходів Львівської ХПШ у виконанні П. Війтовича. Вдалим зразком синтезу є оформлення залу для засідань Торгово-Промислової палати (1908-1910), виконані випускником і згодом викладачем декоративної скульптури Львівської ХПШ 3. Курчинським. В період Ар Деко монументалізацію скульптури в архітектурі своєрідно стверджував разом з учнями викладач моделювання Львівської ХП ХПШ Я. Нальборчик. Серед учнів цього професора були такі непересічні представники Львівської скульптурної школи, як Й. Старжинський, І. Севера, Є. Дзиндра. У важкий період 2-ї Світової війни мистецькоосвітню естафету львівської скульптури підтримав С. Литвиненко, що у 1943р. став деканом Вищої образотворчої студії на чолі з ректором В. Кричевським.

1866 - Приватна школа скульптури П. Філіппі у Львові
1890 - Курси малярства М. Созанського та скульптури А. Попеля при відділі архітектури Львівської політехніки
1891 - Школа рисунку, живопису та скульптури Герасимовича у Львові
1892 - Відділ малярства і скульптури Львівської Художньо-промислової школи
1925 - Школа живопису і скульптури Союзу польських артисток у Львові
1942 - Відділ скульптури мистецько-промислової школи

Заснована у 1946 р., кафедра скульптури працює над підготовкою митців-професіоналів монументальної та станкової скульптури (з 1946 р. до 1961 р., з 1987 р. до сьогодні). На кафедрі працювали та інтегрували свій досвід видатні в Україні та за її межами скульптори з різними відзнаками (Заслужені діячі мистецтв України, Народні художники, академіки НАМУ, лауреати Державної премії ім. Т. Г. Шевченка): І. Севера, Е. Мисько, В. Борисенко, Д. Крвавич, І. Самотос, Й. Садовський, О. Пилєв, В. Подольський та інші.

Сьогодні на освітній програмі працюють відомі скульптори, які мають вагомий творчий і науково-педагогічний досвід, реалізовані твори у відкритому публічному середовищі в Україні та за кордоном, автори виставок та арт-проєктів, праць з теорії мистецтва, монографій, учасники симпозіумів: Народний художник України, проф. Я. Скакун; Народний художник України, іноземний член Академії наук та мистецтв Польщі, канд. мистецтвознавства, проф. В. Одрехівський; член Академії наук України, Народний архітектор України, доц. О. Ярема; Заслужені діячі мистецтв України, проф. І. Микитюк, проф. В. Гурмак, доц. В. Гоголь, доценти, канд. мистецтвознавства О. Гончарук, В. Одрехівський, ст. викладачі Я. Костко, П. Бондар, Т. Данилюк, Т. Мороз, Р. Мисько.

ОП базується на досвіді європейської та української скульптури. Ґрунтовне вивчення об'єктивного світу (насамперед людини) поєднується із пошуком суб'єктивної творчої мови та актуальних концепцій молодих митців, ставляться завдання по вирішенню пластичних проблем організації простору, взаємодії скульптури й оточуючого середовища. Виконуються твори у камені, дереві, металі, гіпсі, новітніх матеріалах.

У XX ст. особливістю навчального процесу на кафедрі був акцент на вивчення монументальної скульптурної пластики спрямованої на створення масштабних монументів. На сьогодні ОП ставить собі за мету зберегти розвиток цінностей архітектонічної пластики, її взаємодії із навколишнім середовищем, міцну професійну академічну основу.

Водночас актуальним та невід'ємним є застосування синтезу різних технологій та засобів вираження, поєднання вищезазначених аспектів із ЗD моделюванням та цифровою скульптурою у віртуальному середовищі. Цей широкий спектр отриманих навиків дозволяє випускникові розв'язувати переважну більшість професійних об'ємно-просторових задач, які постають перед ним у XXI столітті. В останні роки на ОП щораз більшої уваги надається студентоцентрованому підходу та зосередженні на індивідуальних авторських зацікавленнях молодих митців-студентів.