Дипломні роботи ОР "Магістр" кафедри ІТМ 2020

У лютому 2020 року відбулись захисти дипломних робіт ОР "Магістр" кафедри ІТМ ЛНАМ.

Пастух О. В. Творчість родини Кліщ у контексті мистецького життя Кам’янця - Подільського. – Дипломна робота за спеціальністю «Культурологія». – Львівська національна академія мистецтв, Львів, 2020.

Дослідження присвячене творчості мистецької родини Кліщ на теренах Кам’янця - Подільського. Узагальнено наукові та методологічні підходи до вивчення зазначеної теми, опрацьовано значний масив літератури та візуальних джерел. Для повноцінного вивчення питання окреслено становлення культурного життя Кам’янця - Подільського ХХ- поч. ХІХ ст.. З’ясовано динаміку розвитку художників родини Кліщ, соціокультурну роль і значення їхніх творів у просторі міста. Досліджено особливості творчих практик династії Кліщ, виділено основні види мистецтва в яких вони працювали: живопис, графіка, скульптура та декоративно-ужиткове мистецтво, а саме художня обробка металу. Проаналізовано напрями діяльності сімейства: традиційний, представниками якого були Володимир і Наталія Кліщі та авангардний репрезентований Романом та Богданом. Андрій Кліщ вдавався в своїй творчості до багатьох видів та стилів мистецтва. Проаналізовано роботи митців, виявлено специфіку арт-об’єктів, у соціокультурному та естетичному аспектах; спрогнозовано шляхи подальшого розвитку.

Ключові слова: художні практики, сучасне мистецтво, культурний простір Кам’янця - Подільського, живопис, графіка, скульптура, декоративно-ужиткове мистецтво.

Натисніть, щоб переглянути презентацію.

Новак С. Т. Творчість Ганни-Оксани Липи: видові та жанрові модифікації, семантичні моделі. — Дипломна робота за спеціальністю «Культурологія». — Львівська національна академія мистецтв, Львів, 2020.

Дослідження присвячене творчості львівської художниці – керамістки Ганни-Оксани Липи. Узагальнено наукові та методологічні підходи до вивчення зазначеної проблеми, опрацьовано значний масив літератури та візуальних джерел. Для повноцінного вивчення теми досліджено біографію та творчість художниці-керамістки Ганни-Оксани Липи.  Систематизовано мистецькі проекти Ганни-Оксани Липи за видами образотворчого (малярство, графіка) та декоративно-ужиткового мистецтва (керамічні цикли та твори), описано архетипи-образи, знаки, простежено архетипічну складову у творчості мисткині Ганни-Оксани Липи та семантичні моделі у малярських, графічних та керамічних творах, виділено основні напрямки: традиційний, що представлений, професійними творами кераміки і малярства, та новаторський, у якому Ганна-Оксана Липа в малярстві, графіці та кераміці трансформує полісемантичні знакові системи, архетипи-образи, застосовує власну авторську техніку шляхом  синтезу з іншими видами мистецтва через призму часового простору. Проаналізовано індивідуально-авторську рецепцію у творенні образів-знаків у малярських, керамічних циклах. Досліджено, що художниця-керамістка через знак і символ закодовує послання у яких відображаються сакральні міфологічні уявлення, звернення до Всесвіту, календарно-обрядових традицій українського народу. Художниця занурюється в проблему релігійних сенсів культури, магічних наповнень форм. Творить цілі цикли, піднімає важливі і болючі теми на релігійну, міфологічну та історичну тематику. Відтворює давні традиції мистецтва та уявлення Трипільської цивілізації.

Ключові слова: малярство, графіка, кераміка, керамічні цикли,  архетипи, архетипи-образи, релігія, міф, міфологічні уявлення, концепція, знакові системи,  символи,  символіка, семантичні моделі, культура, календарно-обрядові традиції, творчість, образотворче мистецтво, декоративно-ужиткове мистецтво, жіночі архетипні образи, цивілізація, Трипілля.

Натисніть, щоб переглянути презентацію.

Павлишин А.Д.  Творчість Галини Новаківської: різноманітність жанру, особливості творчого методу. – Дипломна робота за спеціальністю «Культурологія». – Львівська національна академія мистецтв, Львів, 2020.

Дослідження присвячене творчості україно-канадської художниці Галини Новаківської.  Узагальнено наукові та методологічні підходи до вивчення зазначеної теми, опрацьовано літературу та візуальні джерел, а також спогади очевидців. Для повноцінного вивчення питання окреслено розвиток соціокультурних середовищ Перемишля, Кракова, Львова, Івана-Франківська, Мюнхена, Відня та Канади. З’ясовано динаміку розвитку мистецтва Галини Новаківської, соціокультурну роль і значення її творів серед мистецтва української діаспори Канади. Досліджено особливості творчих практик Галини Новаківської, виділено основні види мистецтва в яких вони працювали: живопис, графіка; жанри: портрет, пейзаж, натюрморт, сюжетні картини, іконографія. Проаналізовано роботи мисткині, виявлено специфіку її творчості, у соціокультурному та естетичному аспектах.

Ключові слова: художні практики, мистецтво ХХ-ХХІст., культурний простір Перемишля, Кракова, Львова, Івана-Франківська, Мюнхена, Відня та Канади, живопис, графіка, портрет, пейзаж, натюрморт, сюжетні картини, іконографія.

Натисніть, щоб переглянути презентацію.

Меленчук А.В. Відеогра «Мор 2»: культурологічно-філософська концепція та художня інтерпретація. – Дипломна робота за спеціальністю «Культурологія». Львівська національна академія мистецтв, Львів, 2020.

У 21 столітті активно розвивається медіум відеоігор як спосіб художнього висловлювання, однак багато з них роблять акцент на візуальній видовищності, а також на лінійному наративі. У цій дипломній роботі розбирається альтернативний підхід російської студії «Ice-Pick Lodge» до вирішення питання інтерактивності у відеоіграх і як його було реалізовано у творі «Мор 2». Оглядається творче бачення, філософський погляд на відеоігри в цілому та окремі їх аспекти зокрема, художнього керівника студії Миколи Дибовського і студії в цілому.

Основною метою роботи було виокремити наративні прийомі, що не були запозичені від інших, лінійних видів оповідального мистецтва. Велику частку уваги було приділено саме інтерактивній складовій, принципу її роботи та як вона взаємодіє із наративом і як наслідок – її художньому значенню, не зважаючи на свою переважно технічну природу. Вона не може існувати сама по собі, тож у дослідженні робиться спроба проаналізувати інші художні образи, присутні у відеогрі, а також філософські теми, що розкриваються завдяки цим образам. Зокрема, основна мета-тема театру жорстокості, тема важкого виживання в умовах епідемії. І яким чином інтерактивність та сміливість розробників щодо використання хаосу посприяла розкриттю наративних ідей.

Ключові слова. Симулятор епідемії; лудологія та наратологія; цифровий твір мистецтва; інтерактивний наратив; теорія ігор; хаос; театр жорстокості; інтерпретація східних філософських течій; відеогра не для розваги; об’єктивний час; відповідальність реципієнта.

Натисніть, щоб переглянути презентацію.