Факультет образотворчого мистецтва і реставрації

Franko Laboratorium 2.0 - арт-проєкт

неділя, 25. 10. 2020

FRANKO LABORATORIUM 2.0 #ВІДРОДЖЕННЯ

Арт-проєкт, який вперше відбувся у 2017 р. у Домі Франка (Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка) за участі студентів ЛНАМ, знову інтегрує перформанси, відео-арт, інсталяції та живопис у простір музею у своїй версії "2.0 #Відродження".

Учасники: Ярина Шумська, Ілля Туригін, Софія Козлова, Христина Сілівон, Анастасія Прозора, Ґабріела Даренська, Руслан Лучко, Петро Грицюк, Назар Симотюк, Борис Гаврилюк, Ксенія Будейчук, Микола Курилюк, Володимир Когут, Роксолана Табака, Оксана Федчишин, Олексій Коношенко, BarbaraLeBéguec-Friedman

Куратор: Василь Одрехівський

«Відродження» як бажання пробудження від ізоляції, звільнення від усамітнення тіла, душі та свідомості.

Людина вкотре зіштовхується зі своїми фізично-ментальними межами, випробовує свої екзистенційні ліміти.

Усвідомлення неможливості відновлення недавньої умовної стабільності і бажання створити нові опори через повернення до коренів, до оновлених символів, чи то пак – брендів, які щораз більше позбуваються заскарузлої кори деформованих образів з минулого.

Відтепер І. Франко новий, живий, неоднозначний у варіаціях інтерпретацій, але однозначний у ролі філософа, інтегратора, опори.

Він знову приймає нас, відчиняє двері, надихає і стає Другом, а його простір – лабораторією та Домом для актуального мистецтва.

Тут присутнє спрагле бажання переродження, ціннісно оновлених стосунків з іншими людьми, відродження взаємин фізичних та соціальних. Ми створюємо місце зустрічі, яке породжує зіткнення, боротьбу, конкуренцію, взаємодію, чи необхідність один в одному, взаємодоповненні, допомозі чи підтримці.

Людині потрібна людина.

Любов – мета усього.

Часу так мало нам.

Василь ОДРЕХІВСЬКИЙ, куратор арт-проєкту 

 

77 СЛІВ ПРО FRANKO LABORATORIUM 2.0

Пандемія як виклик.

Ізоляція як випробування й можливість.

Криза як шанс.

Людина як проєкт.

Натхнення як хвороба і зцілення.

Пам'ять як співтворчість і діалог.

Мистецтво як антивірус.

Культура як спосіб долання меж – часу, простору, себе самого.

Відродження як переродження й нове народження.

Інтерпретація як самовираження.

Ювілей як тригер і стимул до (пере)осмислення.

Музей як Дім, Храм, Форум.

Місце сили, територія діалогу, простір експерименту.

Франко як співрозмовник і співавтор.

Ми як він.

Він як ми.

Сам як інший.

Богдан ТИХОЛОЗ, директор #ДомуФранка

Повернутись назад