Виставка малярства декана факультету ОМіР Ігоря Шумського

четвер, 09. 02. 2017

Виставка малярства декана факультету Образотворчого мистецтва і реставрації ЛНАМ, професора Ігоря Шумського, відбулась   в НМЛ ім. А.Шептицького, за адресою: пр. Свободи, 20 в період з 9 лютого по 5 березня 2017р.

 

Ігор Шумський –– український живописець і педагог. Працює у ділянці   станкового і монументального малярства. Нагороджений почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтв України «За досягнення в розвитку культури і мистецтв» (2006). «Заслужений художник України» (2003), «Народний художник України» (2016).

Учасник понад 150 міжнародних, зарубіжних, регіональних виставок, у тому числі – восьми персональних. Роботи неодноразово відзначалися  дипломами та нагородами на міжнародних виставках.

Характерні риси творчості Ігоря Шумського –– експеримент, новаторство,  самобутність. Через формальне світобачення та узагальнено-пластичне трактування образу він розвиває традиції українського сучасного живопису, наповнюючи власні абстракції глибоким філософським змістом, що реалізовується на рівні асоціацій. Вивершені пластичні форми, складні фактури, виразний колір та бездоганний рисунок притаманні полотнам митця. Широкий вибір матеріалів, у розмаїтих тональних і текстурних співвідношеннях виражають органічні координати, в яких народжуються найрізноманітніші образи, враження, ефекти. Своєрідний погляд художника на світ та реалії життя демонструють такі його живописні композиції і цикли, як: «Околиці», «Моноліти», “Спогади”, “Файне місто”, “32-33”, “МІстерії” та ін.

    Виставка творів Ігоря Шумського, представлена у залах Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького, – це продовження індивідуальних пошуків автором  сучасних художніх формовтілень і узагальнень, надзвичайної пластичної виразності, багатоманіття образних асоціацій, нового  змісту художнього творення.

   

Прагнення митця вийти за межі традиційного формату  образотворчості спровокувало порушення сталих паралелей. “Трикутник, виходячи за межі прямокутної зображальної площини, стає дисонансом, що підкреслює виразність, загострює її у формальному та змістовому сенсі, збагачуючи сприйняття новими відчуттями”, – стверджує Ігор Шумський. Дослідження автором різних фактур  розширює діапазон їх використання. Представлені на виставці роботи –– це багаторічний досвід та експерименти, котрі щоразу додають нове звучання, розкривають нові можливості та вибудовують все ширші асоціативні враження, котрі змінюються і взаємодіють у залежності від проблематики сьогодення,  перетворюються у власний погляд на відомі речі. Тут йдеться радше про образність, але не ілюстративність.

     Заекспоновані твори з’явилися переважно впродовж 2015-2016 років. У певному сенсі, вони ідейно-семантично пов’язані з попередніми роботами, але якщо раніше Ігор Шумський використовував ритмічні повтори зображуваних площин та їх різноманітне поєднання в композиціях, то тепер автор зосереджується на багатозначності одного полотна. Кожна представлена на виставці робота вимагала особливих засобів формотворення, як-то:  лінія, своєрідна фактура, «плинність» фарби,  пастозність,  чиста площина. Все це сприяло  зведенню, узагальненню формально-пластичних засобів до знака, що викликає певні асоціативні враження, емоційні сприйняття.

    Експозицію виставки формують роботи, що групуються у певні цикли. Зауважимо, що серія “Спогади” (“Осінні зливи”, “Осінь в Гребенові”, “Пісочне”, “Нічний Світязь”, “Над Бобрівкою”) –– про пам’ятні, комфортні місця для автора, котрі його вразили своєю яскравістю, сповнились  особистою історією. Це –– ті річки чи озера, які щомиті  стають іншими. Це –– місця, наповнені змінами, котрі постійно дивують. Якщо цикл “Файне місто” (“Дорога до храму”, “Озерце на Тернопільській”, “Циганка”, “Чорна кам’яниця”) ––  новий, свіжий погляд художника на знакові, особливі для нього міські куточки, то “Моноліти”  –– це посутнє захоплення природою. “Коли дивишся на велич природи, велич скель, землі, гір,  –– все це викликає враження непорушності, величавості, вічного” (Ігор Шумський).

 У деяких роботах, як, наприклад, “Титанік”,  з’являється двозначність, адже невідомо, що у тлумаченні автора виступає “титаніком”:  корабель чи айсберг? Завдяки цьому  творяться певні аналогії, котрі стосуються не лише природи чи драматичного епізоду  історії, а торкаються глобальних проблем сучасності, соціології, суспільства… Цикл “32-33”, що поєднує твори “Рілля і стерня”, “Наділи”, “Право-Словіє”, “По Збруч”, “Окраєць”,  –– це болюча тема для усього українського народу. Небайдужа вона й  Ігорю Шумському. “На закиди про те, що Голодомору в Україні не було і що це все вигадка, переді мною постає образ мами зі сльозами на очах з риторичним запитанням: “Як не було?”. Ці тихі слова відлунюються у моїй свідомості, і я постійно повертаюся до цієї теми” (Ігор Шумський). Ще одним важливим циклом стали “Містерії”, як прояв таємничого, неземного, уявного, певного чуда, яке, хочемо чи ні, існує щодня поряд, біля кожного з нас, виявляючись у чистоті, простоті рухів, жестів, простору.

Повернутись назад