Артур Солецький

26.03-08.04.2019
Артур Солецький «Можливість/Дійсність»

Концептуальний проект «Можливість/Дійсність» Артур Солецький відображав спробу актуалізації ролі та позиції глядача у мистецьких подіях. Дослідження досвіду комфортності виставок чи зображеного дозволить глядачеві поглянути на себе збоку – дасть змогу аналізу самого себе в межах експозиції та своїх почуттів.
Митець актуалізовує експозиційний простір, використовуючи як традиційні мистецькі підходи до вирішення проблематики творчості, так і новітні технології.
Як зазначає сам автор: «Відсторонившись від своїх робіт я можу подивитися на них як на самостійно існуючий організм, що вступає у діалог з глядачем…»

___
Солецький Артур  народився 15 квітня 1996 р. у м. Вінниця. За час навчання у Львівській національній академії мистецтв на кафедрі монументального живопису, в автора сформувалося розуміння особливостей мистецького процесу. Активні творчі пошуки митця у різних жанрах мистецтва (живописі, графіці, інсталяції, відео- та ленд-арті) та досвід експонування закордоном аргументує великий творчий потенціал. 

Фото: Олег Лядик

"Можливість/Дійсність" - проєкт Артура Солецького, в якому митцеві вдалось яскраво виразити свій авторський та стилістичний почерк. Основний медіум автора – фігура людини, в даному проєкті піддається експериментам і модифікаціям в різні мистецькі форми: перевтілюється з графіки в скульптуру та гармонійно співіснує з відеоартом.

На перший погляд, ритм графічних фігур у творах цієї вставки створює монотонний настрій. Проте саме ця невипадкова та продумана одноманітність успішно запрацювала з контрастним відео поверх таких же ж статичних, інертних скульптур. У просторі, облаштованого лаконічними фігурами в різних іпостасях, ми вбачаємо вектор філософії автора, здатність щоразу по-новому опрацьовувати один і то й же ж символ, не зупиняючись на одній концепції.

Твори та вся виставка побудовані за найкращими композиційними принципами, що притаманно студентам факультету монументального живопису. Мінімалізм та вишукана експозиція відсилають до орієнтальних підходів, наводячи глядача на асоціації з ієрогліфами та закодованими символами всередині кожної з площинних чи об’ємно-просторових фігур. Таким чином було створено особливий мікроклімат, де глядач чи глядачка мали змогу проаналізувати свої почуття всередині експозиції, вступити в діалог з мистецькими творами, а через них – і з митцем.

Короткевич С., менеджерка ГО "Арт Центр Фабрика Повидла"