Про кафедру монументального живопису

Монументальний живопис у західноукраїнському регіоні має давні традиції. Переважно вони формувалися під впливом храмової архітектури і як явище були найтісніше пов’язані із сакральним мистецтвом. На початку ХХ ст. М. Бойчук став одним із конструкторів сучасного розуміння монументальності світового значення. Це стало підвалиною для майбутньої вищої мистецької освіти на заході України.
Набір студентів на кафедру монументально-декоративного живопису (КМДЖ) проводився одразу з моменту заснування ЛДІПДМ у 1946 р. Очолив її відомий український живописець Роман Сельський. Велику роль у становленні кафедри відіграли також видатні митці-педагоги, блискучі майстри живописного мистецтва Йосип Бокшай та Микола Федюк.
Незважаючи на ідеологізоване керівництво, наполегливі програмні утиски чи партійні директиви, найобдарованіші студенти зуміли віднайти резерви для отримання повноцінних мистецьких знань. Серед найкращих випускників перших років можемо назвати К. Звіринського, Д. Довбошинського, В. Патика, І. Скобала, В. Островського, С. Коропчака, Т. Максиська, М. Медвецького, А. Зав’ялову, Е. Ефендієву, Є. Лисика, М. Андрущенка, М. Кристопчука, С. Безніска, Б. Сойку та ін.
1959 року радянське керівництво освітою вирішує припинити набір студентів на відділення монументального живопису та монументальної скульптури. Попри те, фундаментальні дисципліни (живопис, скульптура, рисунок) залишаються у навчальних програмах інституту прикладного і декоративного мистецтва у Львові.

У тому самому 1959 р. завідувачем кафедри живопису став талановитий вихованець інституту Данило Довбошинський, який перетворює її на важливий підрозділ із програмою живописної освіти широкого профілю.
Із приходом на посаду ректора академіка Е. Миська ідею відновлення кафедр монументального живопису і скульптури було втілено у життя. Ще з 1987 р. спеціалізацію «Монументальний живопис» студенти почали опановувати на рівні відділення при кафедрі академічного живопису. У 1991 р. відділення, згідно з рішенням вченої ради та ректорату, стало окремою кафедрою монументально-декоративного живопису, яку очолив заслужений діяч мистецтв України, народний художник України, професор, дійсний член НАМУ, Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Любомир Медвідь. Особливість діяльності КМДЖ визначилася у важливому факторі об’єднання фундаментальних (рисунок, живопис) та спеціальних (композиція, робота в матеріалі) дисциплін у руслі єдиного процесу із цілеспрямованою і визнаною як пріоритетна інтенсивною навчально-творчою орієнтацією. У формуванні цілісної програми розвитку кафедри особливо вагомий внесок зробили: народний художник України, лауреат Шевченківської премії Є. Лисик, народні художники М. Андрущенко, Л. Медвідь та В. Патик, заслужені діячі мистецтв України К. Звіринський, А. Максименко та професор В. Москалюк, заслужені художники України І. Шумський, М. Шимчук та інші викладачі.
Важливим доробком викладачів у сфері укладання навчальних програм є те, що освоєння фундаментальних мистецьких дисциплін «Рисунок» і «Живопис» поєднане в органічному комплексі з дисципліною «Композиція». Індивідуальні плани та програми складають комплекси завдань в обсягу розробки єдиної теми, що вирішується засобами рисунку, малярства і компонування у їх узагальненій єдності.
Одним із найголовніших спеціалізованих напрямів діяльності КМЖ є органічне входження живопису в архітектурне, урбаністичне, архітектурно-ландшафтне середовище, розвиток особливих вимог і стилістичних вартостей у програмі сучасної монументалістики. Новітні орієнтації навчання стосуються насамперед опанування таких нових ділянок, як сценографія, поліхромія східнохристиянського храму, монументальний вітраж, інсталяція та інші сучасні мистецькі практики.